Є дні, які минають, а є ті, що назавжди залишаються в серці. Таким був наш Перший дзвоник - сповнений дитячих усмішок, щирих молитв, пісень, танців, теплих обіймів і великої любові до дітей, до рідного ліцею та до України.

І, мабуть, саме заради таких моментів ми щороку знову чекаємо цього першого дзвоника. Щоб побачити ці очі, почути ці голоси, відчути це тепло і вкотре зрозуміти, наскільки великою є любов, яка живе у нашій шкільній родині.
Нехай цей дзвоник веде наших дітей дорогою знань, добра і великих мрій. Нехай над ними завжди буде мирне небо. А наша Україна — вільна, сильна й нескорена - обовʼязково дочекається того дня, коли її діти зможуть просто радіти, навчатися, танцювати й будувати своє майбутнє без страху.
З вірою. З любовʼю. З молитвою. з Україною — в серці.

Наш Перший дзвоник - 2026.
Мить, яку хочеться залишити назавжди
Немає коментарів:
Дописати коментар