Волонтерство закладено в генетичному коді українців. Багата традиціями культура нашого народу завжди давала настанови щодо способу життя в українському суспільстві, звичаї ставали законами, якими люди керувались щодня. Одним з них було побратимство — духовне споріднення та взаємодопомога, що забезпечувало допомогу у скрутну годину.

Понад пів року наші вчителі не лише навчали дітей під час війни. Багато педагогів та освітян знаходять час для волонтерства: вони плетуть маскувальні сітки, готують їжу для наших захисників, допомагають родинам-біженцям. Їхній другий фронт — волонтерство, і на ньому вони роблять свої щоденні дива.

Волонтерська діяльність як прояв милосердя і доброчинності буде існувати доти, доки існує потреба людей у тій чи іншій допомозі.

Ми вітаємо всіх волонтерів і дякуємо їм за те, що одного разу вони зважилися на цей крок.

Поки маємо можливість – допомагатимемо!Це наш внесок у спільну перемогу. Усе буде Україна!